Folgen
-
Коли зароджується тренд символізму в сучасному українському мистецтві? У чому полягає інноваційність художніх рішень українських митців-символістів? Як звернення до мови символів сприяє конструюванню національної ідентичності у їхній творчості?
У лекції докторка філософських наук, професорка кафедри етики, естетики та культурології Київського національного університету ім. Т. Шевченка, директорка Арт-центру «Альтер Его» Світлана Стоян знайомить з провідними українськими символістами, інтерпретуючи їхній оригінальний стиль й аналізуючи художні роботи, а також визначає ключові напрямки розвитку символізму в українському мистецтві доби незалежності.
Дивіться відеоверсією лекції та дізнавайтесь про українську культуру на безкоштовній онлайн-платформі УКультура https://uculture.com.ua/publications/52Дивіться, слухайте, читайте, відкривайте світ української культури! Також ви можете підтримати наш проєкт фінансово:https://secure.wayforpay.com/donate/UCulture
-
Український культурний простір після проголошення незалежності був гетерогенним: артефакти західної культури співіснували з радянськими наративами, а політичну націю як громадянську спільноту тільки належало створити.
Докторка філософії кафедри слов’янських мов і літератур Гарвардського університету, перекладачка Ярослава Стріха розповідає, як це вдалося, попри економічні кризи, революції і російську війну. Як колективні травми радянського минулого і російської агресії переосмислюються в українському сучасному мистецтві, формується український культурний канон, уживаються різні пам’яті та як наша демократія забезпечила успіх українського проєкту – дізнайтеся у цій лекції.
-
Fehlende Folgen?
-
У лекції українська культура другої половини ХХ століття розглянута крізь призму творчості шістдесятників і вісімдесятників – наступників митців покоління «розстріляного відродження». Із лекції докторки гуманітарних наук, професорки Варшавського університету та Національного університету «Києво-Могилянська Академія». Олі Гнатюк ви довідаєтеся, як попри радянську тоталітарну політику пам’яті, у 1960-ті українські митці творили новий образ української культури, чому піднесення 1960-х змінилося «задушеним відродженням» 1970-х та якими способами контркультура 1980-х обумовила рух за відродження української незалежності на зламі 1980-х-1990-х рр., формуючи наратив самодостатності й цінності української культури.
Читайте також текстову версією розмови та дізнавайтесь про українську культуру на безкоштовній онлайн-платформі УКультура https://uculture.com.ua/publications/34Дивіться, слухайте, читайте, відкривайте світ української культури! Також ви можете підтримати наш проєкт фінансово:https://secure.wayforpay.com/donate/UCulture
-
У лекції докторка гуманітарних наук, професорка Варшавського університету та Національного університету «Києво-Могилянська Академія» Оля Гнатюк наголошує: періодизація української культури першої половини ХХ століття – умовна, а наше уявлення про неї дуже часто зводиться до радянської інтерпретації. На думку лекторки, маємо переосмислити українську культуру цього періоду в цілісності її напрямів (модернізму, авангардизму, імпресіонізму, соцреалізму тощо) і національних стихій (української, російської, польської і єврейської). Хоч ці компоненти української культури першої половини ХХ ст. дуже часто співіснували суперечливо, а митці зазнавали утисків і репресій з боку радянської влади, українська культура віднаходила способи опору і розвитку навіть в умовах тоталітарного режиму. Про них дізнавайтеся у лекції.
Читайте також текстову версією розмови та дізнавайтесь про українську культуру на безкоштовній онлайн-платформі УКультура https://uculture.com.ua/publications/25Дивіться, слухайте, читайте, відкривайте світ української культури! Також ви можете підтримати наш проєкт фінансово:https://secure.wayforpay.com/donate/UCulture
-
У лекції Ярослава Стріха розвінчує міф про епоху кінця ХІХ – початку ХХ століття як період культурного застою через імперські утиски українського громадського життя. Зокрема, лекторка демонструє, як попри поділ українських територій між двома імперіями формується національно-культурна ідентичність на основі уявлення про єдину соборну Україну та як функціонує знайома нам за нинішніми волонтерськими інституціями паралельна інфраструктура в українському суспільстві. Про українсько-європейські зв’язки і взаємовпливи, а також суспільну лібералізацію та економічному модернізацію в Україні зламу ХІХ-ХХ століть дивіться, слухайте і читайте у цій лекції.Дивіться відеоверсією лекції та дізнавайтесь про українську культуру на безкоштовній онлайн-платформі УКультура https://uculture.com.ua/publications/45Дивіться, слухайте, читайте, відкривайте світ української культури! Також ви можете підтримати наш проєкт фінансово:https://secure.wayforpay.com/donate/UCulture
-
У другій половині ХІХ століття відбувається самоусвідомлення української нації у складі Російської і Австро-Угорської імперій. Яким бачили майбутнє України Пантелеймон Куліш, Марко Вовчок, Михайло Драгоманов і Леся Українка? Як співіснували різні політичні візії українського майбутнього в національному культурному просторі цього періоду?
Слухайте лекцію кандидата філологічних наук, доцента кафедри східнослов’янської філології та інформаційно-прикладних студій КНУ ім. Т. Шевченка, літературознавця, критика, прозаїка, літературного редактора, коментатора Михайла Назаренка, у якій він розповідає, як українці Наддніпрянщини і Галичини другої половини ХІХ століття могли впевнено сказати: «ми різні, та водночас усвідомлюємо себе єдиною нацією».
Дивіться відеоверсією розмови та дізнавайтесь про українську культуру на безкоштовній онлайн-платформі УКультура https://uculture.com.ua/publications/44Дивіться, слухайте, читайте, відкривайте світ української культури! Також ви можете підтримати наш проєкт фінансово:https://secure.wayforpay.com/donate/UCulture
-
Чи мала українська культура національну ідентичність наприкінці XVIII – на початку ХІХ століття? Які сфери української культури Російська імперія толерувала, вважаючи їх малоросійською екзотикою? Якою мовою спілкувалися українські романтики, чому реконструювали й оспівували козацьке минуле? Відповіді на ці та багато інших питань знаходьте у лекції Михайла Назаренка про українську культуру доби Романтизму.
Слухайте лекцію кандидата філологічних наук, доцента кафедри східнослов’янської філології та інформаційно-прикладних студій КНУ ім. Т. Шевченка, літературознавця, критика, прозаїка, літературного редактора, коментатора Михайла Назаренка, у якій він розповідає, як українці Наддніпрянщини і Галичини другої половини ХІХ століття могли впевнено сказати: «ми різні, та водночас усвідомлюємо себе єдиною нацією».Дивіться відеоверсією лекції та дізнавайтесь про українську культуру на безкоштовній онлайн-платформі УКультура https://uculture.com.ua/publications/35Дивіться, слухайте, читайте, відкривайте світ української культури! Також ви можете підтримати наш проєкт фінансово:https://secure.wayforpay.com/donate/UCulture
-
У лекції Валентина Шандра розглядає розвиток історичних регіонів України зламу XVIII-XIX століть. Лекторка презентує українську культуру цього періоду як цілісне явище, хоч у той час України як єдиної держави на політичній карті Європи ще не було, і визначає ключових історичних "гравців" – суспільні верстви шляхти, козаків, міщан, селян та їхню роль у культурному розвитку українських історичних регіонів Гетьманщини, Слобожанщини, Правобережжя, Південної і Західної України і Кримського ханства. Дивіться відеоверсією лекції та дізнавайтесь про українську культуру на безкоштовній онлайн-платформі УКультура https://uculture.com.ua/publications/46Дивіться, слухайте, читайте, відкривайте світ української культури! Також ви можете підтримати наш проєкт фінансово:https://secure.wayforpay.com/donate/UCulture
-
Лекція присвячена українській культурі раннього нового часу у європейському контексті епохи Просвітництва і світоглядної революції. Світоглядні зміни в українській культурі XVIII століття втілилися у процесах секуляризації та індивідуалізації приватного життя.
Кандидат історичних наук, доцент кафедри давньої і нової історії України КНУ ім. Т.Шевченка Олексій Сокирко ілюструє ці процеси, аналізуючи практику створення приватних щоденників, проекти нових навчальних закладів, які мали забезпечити новочасні потреби студентів, а також портретний живопис, де сарматський портрет поступається індивідуальному. У лекції розглядається і феномен містечка – специфічний для української культури XVIII ст. феномен з унікальною побутовою і художньою культурою.Дивіться відеоверсією лекції та дізнавайтесь про українську культуру на безкоштовній онлайн-платформі УКультура https://uculture.com.ua/publications/35Дивіться, слухайте, читайте, відкривайте світ української культури! Також ви можете підтримати наш проєкт фінансово:https://secure.wayforpay.com/donate/UCulture
-
Чуб, шаровари і морські походи, оспівані в думах, традиційно асоціюються із козацтвом. Проте уявлення про козаків суттєво різняться: від селянина-втікача, розбишаки до реєстровця чи козака-бандуриста Мамая. Ким же насправді були козаки – українські лицарі?
У лекції в рамках проєкту УКультура доктор історичних наук, професор, завідувач сектору соціальної історії Інституту історії НАНУ Віктор Горобець розповідає про витоки козацтва – складного соціокультурного феномену, що постає на межі християнської і мусульманської цивілізацій, і еволюцію козацтва у нерозривному зв’язку із політичними і культурними контекстами Речі Посполитої і Кримського ханства.
-
Якими були передумови розвитку православної релігійної свідомості Київської митрополії у першій половині XVII століття? Як українська релігійна традиція засвоїла раціоналістичну західнохристиянську моральну доктрину? Що таке казуїстика і чому українські філософи і богослови ранньомодерної доби виправдобували право людини на помилку, а захист Батьківщини вважали громадянським обов’язком і заслугою перед Богом? У лекції Лариси Довгої ви знайдете відповіді на ці та багато інших питань.Дивіться відеоверсією лекції та дізнавайтесь про українську культуру на безкоштовній онлайн-платформі УКультура https://uculture.com.ua/publications/47Дивіться, слухайте, читайте, відкривайте світ української культури! Також ви можете підтримати наш проєкт фінансово:https://secure.wayforpay.com/donate/UCulture
-
Згідно з Конституцією України, український народ є носієм державного суверенітету і єдиним джерелом влади в нашій державі. Так було не завжди: в Середньовіччі державу уявляли як територію, що належала володарю-власнику. Проте в ранньомодерну добу (XVI-поч. XVII ст.) поступово формується нова договірна модель держави, у якій правитель – лиш виборний адміністратор, запрошений політичним народом (шляхтою) на певних умовах. Про ціннісні й політичні передумови формування політичної культури шляхти у Польській і Литовській державах пізнього Середньовіччя, а також політичного народу, понять політичних прав і політичної рівності на українських землях у контексті розвитку політичної культури Речі Посполитої дізнавайтеся із лекції Наталі Старченко.
-
Українське пізнє Середньовіччя охопило декілька століть (середина ХІІІ – перша половина XVII cт.), які часто вважають «темними віками» української історії. На думку Ярослава Затилюка, це – міф, розвінчати який можна, досліджуючи процеси культурної інтеграції українських земель у європейський контекст у цю добу. Про перші євроінтеграційні кроки Галицько-Волинської держави, культурне піднесення на наших теренах у складі Великого князівства Литовського і Королівства Польського, формування міської культури, конституювання нових соціальних верств, а також Люблінську унію, що обумовила утвердження окремішньої ідентичності руського народу, дізнавайтеся у цій лекції.Дивіться відеоверсією лекції та дізнавайтесь про українську культуру на безкоштовній онлайн-платформі УКультура https://uculture.com.ua/publications/37Дивіться, слухайте, читайте, відкривайте світ української культури! Також ви можете підтримати наш проєкт фінансово:https://secure.wayforpay.com/donate/UCulture
-
988 року князь Володимир Святославич «охрестив» Русь. Ця подія змінила вектор розвитку української культури та історії. Як вкорінювалося християнство на теренах Київської Русі? Що нового тоді з’явилося в українській освіті, типах і способах комунікації, духовному житті, художній культурі, а також політичному та правовому полі Давньоруської держави? Якою була соціальна структура, обов’язки, права та свободи руського народу? Яким був статус жінок в Києво-Руському суспільстві? Врешті – чи Візантією єдиною наповнювався український культурний простір того часу? Про все це і ще трохи більше ви довідаєтеся у лекції Ярослава Затилюка – кандидат історичних наук, старшого викладача кафедри історії Національного університету „Києво-Могилянська академія”.
Дивіться відеоверсією лекції та дізнавайтесь про українську культуру на безкоштовній онлайн-платформі УКультура https://uculture.com.ua/publications/36Дивіться, слухайте, читайте, відкривайте світ української культури! Також ви можете підтримати наш проєкт фінансово:https://secure.wayforpay.com/donate/UCulture
-
Лекція присвячена політичній, соціально-побутовій і духовній культурі давніх слов’ян у період Великого розселення слов’ян (V-VII ст.) і переддержавний період (VIII-X ст.). Коли з’являються перші згадки про слов’янські племена на території сучасної України і формується українська мова? Чи були слов’яни прив’язані до рідних домівок? У який час починається активний розвиток ремесла? Скільки людей охоплювали слов’янські племена? Якою була слов’янська демократія і мода? Що таке слов’янська гостинність і у що вірили наші предки? Відповіді на ці питання у лекції дає Євген Синиця, кандидат історичних наук, доцент кафедри археології та музеєзнавства КНУ ім. Т. Шевченка, звертаючись до унікальних писемних, археологічних й етнографічних джерел.
Дивіться відеоверсією лекції та дізнавайтесь про українську культуру на безкоштовній онлайн-платформі УКультура https://uculture.com.ua/publications/29Дивіться, слухайте, читайте, відкривайте світ української культури! Також ви можете підтримати наш проєкт фінансово:https://secure.wayforpay.com/donate/UCulture
